З 2002 року відзначаємо День угорського живопису 18 жовтня, в день іменин святого Луки, покровителя художників.

Міжнародні програми реалізуються в декільках місцях які приурочені до цієї дати, там де присутня угорська публіка, шанувальники мистецтва і угорська творча спільнота. З нагоди цієї події Посольство Угорщини в Україні звернулося до Товариства з проханням організувати групову виставку в українській столиці. Головною меценаткою та натхненницею заходу стала дипломатка пані Єва Хейзерне Гегедюш. Вона, як головна меценатка заходу, у своїй вступній промові звернула увагу на роль культури і мистецтва, як моста, що може об’єднати людей і заспокоїти душу в ці важкі для всіх часи. Вважала дуже важливим, щоб захід відбувся навіть у цей складний період, звернувши увагу даною виставкою на благородну місію мистецтва!

Виступаючи на відкритті, я представила київській аудиторії спільноту RIT. Із 25-ти наших членів 23 взяли участь у виставці з однією-двома роботами. У своїй вступній промові мною були представлені митці нашого Товариства та історія вибору назви RIT. Нижче наведено уривок із моєї вступної промови:

«Товариство є найстаршим угорським мистецьким колективом в Україні, яке розпочало свою діяльність у 1990 році. Тоді 14 митців вирішили створити групу, що підтримує розвиток та творчу кар’єру митців, які до неї долучаються. Дуже цікавим був склад стартової 14-ки: серед засновників була лише одна жінка, а до неї приєдналися скульптори, графіки та митці прикладного і образотворчого мистецтва з 4 районів Закарпаття. З цих 14 членів-засновників, на жаль, серед нас залишилися лише троє, керамік Ендре Гіді старший, художник Франциск Ерфан та графік-художник Янош Рейті, з роботами яких можете ознайомитись на виставці. З моменту заснування, товариство RIT тричі змінювало президента, після Лайоша Товта і Ласло Мадяра я – третій президент Товариства, займаю цю посаду з 2016 року.

Можливо, у багатьох виникає питання, чому Товариство обрало ім’я Імре Ревеса? Хто такий Імре Ревес? Імре Ревес був художником-реалістом із закарпатським корінням, хто виріс у місті Виноградів і який був учнем відомого Мігая Мункачі. У Відні він навчався у Берталана Секея, він став першим, хто зміг поїхати до Парижа та навчатися у свого майстра за новоствореною стипендією Мункачі. Він навіть побував в Художній колонії міста Бая-Маре, про що ми докладно почуємо від Аттілли Коприви згодом. Для нього була також важлива педагогіка, а після 10 років викладання в Будапештській академії образотворчого мистецтва він став керівником Кечкеметської художньої колонії. Під час перебування в Будапешті його студентами були, можливо, Вам знайомі митці Йосип Бокшай, чиїм ім’ям названо Закарпатський обласний художній музей та Адальберт Ерделі, чиє ім'я носить Ужгородський фаховий коледж мистецтв. Імре Ревес вплинув на багатьох людей, у тому числі й на нас. Він не забув і свій рідний край; останній період свого життя провів у Виноградові, де і він був похований. За своєю спиною він мав також чудову кар'єру митця, а як педагог вплинув на кілька молодих поколінь митців. Хоча я не була присутня при виборі найменування Товариства, вважаю, що наші засновники обрали дуже гарну назву, для мене як митця-педагога - кар’єра Імре Ревеса є взірцем.

Частина експозиції виставки

Якщо озирнетеся, на стінах і постаментах не побачите двох абсолютно схожих робіт. В RIT не має провідного стилю, в ньому представлені представники реалізму, імпресіонізму, постімпресіонізму та авангарду. Це не дивно, адже віковий розподіл теж різний, в нинішній команді, яка складається з 25 осіб можемо зустріти як 80-річних митців-дуаєнів, так і 25-річних художників, які лише розпочинають свою творчу кар’єру. І хоча різні покоління не в усьому знаходять консенсус, попри суперечки, ми залишаємося разом, намагаємося знайти вирішення повсякденних проблем і я можу сказати, ми працюємо як велика богемна мистецька родина.

Але в RІТ існують жанрові групи та напрями, які б ми хотіли презентувати в нашій експозиції; твори митців, які представляють схожі стилі ми намагалися розмістити поруч, таким чином можемо побачити групу пейзажів і натюрмортів, що наслідують традиції закарпатської школи живопису, але представлені і більш абстрактні нефігуративні творці образотворчого та прикладного мистецтва, а також можемо зустріти групу графічних робіт. Кожен учасник представляє інший відтінок і розширює палітру кольорів RIT своїм унікальним творчим баченням. Отже, з якими темами ми стикаємося? Мабуть, в цьому можемо побачити більше точок дотику. У роботах багатьох з’являється роздуми про жахіття війни, наприклад у мініатюрній скульптурі Олівії Жіго під назвою «Болючий спомин», яка привертає увагу до великої кількості втрачених друзів і членів родини, сюди відноситься також зображення замкнутості та страху, про що розповідає картина Агнеша Баратей під назвою «Фігура в Хаосі» і «Спогад дитинства». Але є митці, які, бажаючи насолодитися відчуттям спокою, викликають це своїми творами, як наприклад мала пластика Ендре Гіді молодшого під назвою «Обійми» або робота Яноша Рейті під назвою «Радісно, Весело, Святково». Кожним рухає інша сила, кожен заспокоюється по-своєму, у кожного ця ситуація викликає різні відчуття. Важко визначити, хто реагує краще, але можливо, ви погодитеся зі мною: якщо доля скупо роздає моменти, які приносять радість, тоді необхідно використати кожен можливий шанс. Для нас ця виставка – така радісна подія. Ми раді бути тут і раді познайомити Вас з митцями RIT. Сподіваюся, кожен присутній знайде на Виставці роботи, які відповідатимуть його стилю та ідеям й цей захід зможе направити його в те русло, через яке він у майбутньому стежитиме за роботою Товариства або одного чи двох  митців.»

Aттіла Коприва та Агнеш Кулін перед плакатом виставки

Частиною програми відкриття була доповідь митця, історика мистецтва, члена RIT Аттіли Коприви, хто інформував про створення та діяльність відомої Художньої колонії в місті Нодьбаня-Бая-Маре. Детально розповів про закарпатських митців, які були дотичні до Художньої колонії Нодьбаня. Повідомив, що разом із одним із відомих засновників закарпатським зв'язком, художником Шимоном Голлоші, скільки ще закарпатських митців побували в знаменитій вільній школі. Також звернув увагу на зв’язок між Закарпатською школою живопису та художніми традиціями Нодьбаньської школи.

Наприкінці відкриття від запрошених гостей виступив художник-графік Андій Чебикін, академік та колишній  президент (1995-2022) Академії мистецтв України, який високо оцінив доповідь Аттіли. Він акцентував увагу на важливості співпраці різномовних творчих співтовариств, так як в Бая-Маре теж були присутні студенти з Будапешта та Мюнхена, які, розмовляючи угорською, німецькою, румунською, польською та іншими мовами, творили разом в одному місці і звернув увагу на те, що мистецтво є найкращим посередником і перекладачем у спільній праці. Особливо підкреслив важливу роль в цій роботі Аттіли Коприви як художника і педагога і, що закарпатські традиції живопису та дружнє співіснування є одним із взірцевих прикладів цієї спільної творчості в Україні.

Після відкриття, під час вільного спілкування та дегустації вин - присутні ознайомилися з роботами у виставковій залі третього поверху Музею «Будинок Митрополіта», який  розташований в саду Софійського собору.

Я дуже рада, що в цей нелегкий період змогли презентувати роботи RIT в центрі Києва, хоча ми і залишили місто не лише із теплими переживаннями, але і з легкою простудою, сподіваємося, що в майбутньому, вже у мирний час зможемо взяти участь у подібних програмах, підвищуючи репутацію угорської культури та закарпатського образотворчого мистецтва в нашій столиці.

Хочу подякувати дипломатці пані Єва Хейзерне Гегедюш та співробітниці Міністерства закордонних справ Агнеш Шафар за те, що вони піклувалися про проект, охороняли наші твори, завдяки їм, після тривалого планування RIT з такою кількістю членів зміг виставлятися в Києві. Дякуємо співробітникам Музею «Будинок Митрополіта» за допомогу в організації виставки. У підготовці виставкового матеріалу та доставці картин, організаційній роботі нам також допомагав Державний секретаріат національної політики та не була зайвою і підтримка нашої щорічної поточної роботи ЗАТ «Фонд ім. Габора Бетлена». Також дякуємо працівникам Консульства Угорщини в м. Берегове за співпрацю в організації транспортування.Чекаємо всіх зацікавлених на групову виставку RIT, яку можна переглянути до першого листопада!

Більше фотографій та відео з виставки можна переглянути за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1VZSecDaaUuGLS1qhQdIHZ2gxwevyCCiK/view?usp=sharing

Агнеш Кулін